Кульбаба лікувальна

КУЛЬБАБА ЛІКАРСЬКА

От уже чим нікого не здивуєш - так це кульбабою. Усюди вона: на полях і лугах, у селах і містах. Навіть на дорозі відшукала крихітну тріщинку в асфальті й вилізла звідти - кривобока, стебло коротше, ніж в інших кульбаб, але квітка така ж  життєрадісна, сонячно жовта. Всім своїм видом показує, якою потрібно бути живучою, уміти переборювати будь-які незручності й незгоди. А може  природа спеціально створила її в повчання нам? І в допомогу нам, наділивши коштовними цілющими властивостями - у далеку далечину їздити за нею не треба (тільки в межах міста не бери й на узбіччях доріг), знайди чисту галявину якнайдалі   від житла й заготовлюй собі про запас необхідні ліки. Тільки запам'ятати треба кілька правил. Якщо хочете засушити листки або віджати з них сік, то найкраще  робити це навесні , до початку цвітіння, в цей час вони найбільш цілющі. Використовувати кульбабу можна й пізніше, весь травень і першу половину червня. У липні й до кінця літа рослина значно втрачає колишні цілющі властивості.
До речі, кульбаба не поступається травневій кропиві в здатності виводити з організму шкідливі шлаки. І взагалі вона   відноситься до тих рослин, які краще використовувати в сирому вигляді.
Молоді листки майже позбавлені гіркоти. Містять вітаміни С и Е, каротин, легкозасвоювані солі фосфору, кальцію, магнію, йоду, а також вуглеводи й протеїни. Коріння до осені накопичує до 40% інуліну.
Кульбаба використовується для поліпшення апетиту, регулювання діяльності шлунково-кишкового тракту, при жовчнокам’янній хворобі, як легке проносне. Може застосовуватися для лікування цукрового діабету, нирковокам’янній хворобі, атеросклерозі. Є антигельмінтним і антитоксичним засобом. Стимулює діяльність серцево-судинної системи, призначається при артритах. Має ранозагоювальну, знеболюючу, протизапальну дію, ефективно використовується для видалення бородавок. Сприяє збільшенню лактації. Діє тонізуюче, усуває відчуття утоми. Корисна при захворюванні щитовидної залози.
У їжу використовують майже всю рослину: з молодих листків роблять салати, приправи до м'ясних блюд, вживають як шпинат; квіткові бруньки маринують і заправляють солянки, вінегрети, блюда з дичини; з  бутонів, що розкрилися, готовлять кульбаб мед; з корінь готовлять чудову каву. Щоб видалити гіркоту з листків, їх вимочують у солоній воді 20-23 хвилини.
Збирають листки навесні й улітку, корінь - восени. Використовують листки, квітки, бутони, корінь. Бутони маринують із часником, для приправи, у вінегрети, до дичини.
Салат: кульбаба, лук, кріп, петрушка, варене яйце, можна картоплю, заправити соусом бешамель або сметаною.
Кульбаба може викликати послаблення шлунку (в основному, за рахунок посилення відділення жовчі). Тому траву й корінь рослини не застосовують при шлунково-кишкових розладах. Небажано приймати препарати кульбаби при вираженій гіпотонічній дискинезії жовчного міхура, тому що надлишкове надходження жовчі при зниженній скорочувальній здатності міхура буде сприяти його розтяганню й посиленню болю. Небажано використовувати кульбабу при алергійних дерматитах. Алергійну реакцію можуть викликати квітки кульбаби, їхній пилок. При симптомах грипу лікування кульбабою необхідно припинити.